Бензопірен Кремля

Posted By on 28.09.2013

Росія і УкраїнаАвтор: Айварс Озоліньш, IR, Латвія

Торгову війну Кремль розпочав 29 липня. Напередодні президент Путін під час візиту до України жорстко порадив президенту країни Віктору Януковичу не підписувати в листопаді договір з ЄС, а натомість приєднатися до «російського регіонального торгового блоку» — Митного союзу Росії, Білорусії і Казахстану.

Янукович відповів фразами про «стратегічне партнерство» з Росією, але залишився при своїй точці зору — пріоритетом України є Європейський союз. Одразу після повернення Путіна до Москви, російська санітарна служба знайшла бензопірен у виготовленому в  Україні шоколаді і заборонила його імпорт. Митниці було доручено посилити контроль іншої української продукції.

Даючи коментарі про нинішні санкції Росії, українці проводять аналогії з досвідом країн Балтії і Грузії. Як не згадати, наприклад, сумно відому «шпротну війну», яка триває вже роками, — рішення Росії в 2006 році припинити ввезення вироблених в Латвії рибних консервів, тому що в них раптово виявилося дуже багато бензопірена.

Росія регулярно використовувала головним чином неоголошені економічні санкції для здійснення політичного тиску на сусідні країни. А іноді, як, наприклад, в 2003 році, коли Латвія готувалася приєднатися до Європейського союзу, питання економічних санкцій  вносилося в порядок денний законодавців. Тоді ввести санкції проти «порушника прав людини» Латвії пропонував комітет Держдуми у міжнародних справах.

Проте оголошеними і неоголошеними торговими обмеженнями Москва, принаймні, стосовно країн Балтії, завжди добивалася прямо протилежного бажаному — все більш рішучої переорієнтації економіки геть від Росії. Виробники знайшли нові експортні ринки і в країнах колишнього СРСР, і — в основному — в Європі. Навіть рибопереробні комбінати не збанкрутували, хоча на початку «шпротної війни» були вимушені різко скоротити виробництво і періодично панічно попереджали, що всьому рибному господарству Латвії скоро настане кінець. (А закриття російського ринку для виробників грузинських вин і мінеральної води в 2006 році лише спонукало поліпшити якість продукції і переорієнтовуватися на інші ринки).

Зате після кожного з чергових заходів щодо обмеження російського ринку або погроз втілити їх в життя, в Латвії все більше затихало таке гучне в 90-і роки захоплення з приводу «безмежного російського ринку» як основи економічного процвітання нашої країни. Аналогічні результати тепер можуть бути і у торгової війни Росії з Україною.

About The Author

Comments

Comments are closed.