Чинники, які спонукають людей до об’єднання

Posted By on 03.01.2014

Кожна людина належить до якоїсь спільноти чи локальної групи. Неможливо уявити собі життя поза людською комунікацією, адже це безумовно призводить до невиправної деградації особистості, яка внаслідок відсутності людського спілкування втрачає здатність до адекватного сприйняття навколишнього світу.

Однією з найбільших емоційних потреб людини є почуття приналежності. Кожна людина з дитячих років прагне до належності певній спільноті: різноманітні клуби, дитячий гуртки, спортивні товариства,сім'я тощо. Слід враховувати, що людина завжди хоче бути комусь потрібною, але не завжди людська потреба може бути задоволена у неформальних організаціях.  Різноманітні об'єднання громадян є невід'ємною частиною будь-якого демократичного суспільства, їх соціально-політична роль полягає насамперед у тому, що вони допомагають людям розв’язувати проблеми свого повсякденного життя. Вони також відкривають широкі перспективи для реалізації суспільної та політичної ініціативи, здійснення функцій самоврядування тощо.

Цікавою є думка Арістотеля, який у «Нікомаховій етиці» відзначав, що «людина за природою істота суспільна», а в «Політиці» — істота політична. Він також висунув положення, що людина народжується політичною істотою і несе в собі інстинктивне прагнення до спільного життя. Природжена нерівність здібностей — причина об'єднання людей в групи, звідси ж відмінність функцій і місця людей в суспільстві.

У людині, на його думку, є два почала: біологічне і суспільне. Вже з моменту свого народження людина не залишається наодинці сама з собою; вона залучається до всіх досягнень минулого і сьогодення, до думок і відчуттів всього людства. Життя людини поза суспільством неможливе. Отже, людина — соціальна. Вона має психологічну потребу жити в суспільстві. Процес спілкування є неодмінною умовою розвитку її інтелектуальних здібностей. Існують різні приклади об'єднання людей — сім'я, трудовий колектив, держава. Кожне об'єднання має свої закони, норми поведінки і взаємодії. Виконання цих законів є необхідність, що дозволяє існувати суспільству тривалий час з прогнозованим розвитком.

Люди об’єднувалися в певні групи ще у стародавні часи. Підставою для цього були однакові погляди на природу, державу, культуру тощо. Кожен народ створював собі різноманітні громадські об'єднання, які могли певним чином впливали на суспільний та політичний розвиток.

Деякі західні вчені вважають, що першочергове значення тут біо¬логічні та психологічні причини об'єднання людей у різноманітні спілки, асоціації, групи. Підкреслюється роль у цьому процесі інстинкту самозбереження: індивід у громадському об'єднанні шукає захисту від страху буття. Не менш популярні інші аргументи: інстинктивна потреба у спілкуванні, прагнення до самоствердження (особливо характерне для лідерів). Американський соціолог П. Плау висунув припущення про взаємозв'язок між виникненням громадських об'єднань і раціональним прагненням людини до певних вигод, досягнення яких можливе за умови соціальної взаємодії та суперництва.

Незважаючи на те, що причини виникнення громадських об'єднань трактуються по-різному, сенс існування останніх визначається як спільна життєдіяльність людей, що передбачає їх взаємозалежність і необхідність одне в одному, забезпечує збереження і розвиток соціального організму. Це життя людей безпосередньо в колективі, соціальній групі, де відбуваються спільна діяльність, спілкування, обмін послугами, користування спільними речами і вартостями.

В процесі поступального розвитку цивілізації та розширення демократії, можна було чітко спостерігати процес утворення все більшої кількості громадських об’єднань. Важливою ознакою цього процесу є урізноманітнення причин та підстав їх виникнення, зрештою, до чіткого їх розмежування на громадські організації, рухи та партії. Особливого значення та ролі вони набувають в так званих перехідних суспільствах, які характеризуються складністю суспільно-політичного процесу та наявністю багатьох політичних, суспільних чи культурних проблем.

Отже, у сучасному світі організовані форми взаємодії людей відіграють велику роль. Без сумніву можна сказати, що ми живемо у світі організацій.

Ми народжуємося в них, навчаємось, робимо кар'єру,  лікуємось тощо. З легкістю ми можемо відрізнити ті, які працюють для прибутку, наприклад, магазин в якому щодня ми купуємо товари,  від тих,  головним завданням яких є безкоштовне надання послуг. Перші зазвичай називаються  бізнесовими організаціями або краще комерційними. А другі публічними, бо покликані реалізовувати публічний інтерес. Існують також організації, які задовольняють потреби громадян і діють завдяки добровільному членству і громадській роботі. Все частіше їх називають організаціями третього сектора. Однак для означення цих організовуються ще й інші терміни: неурядові організації, організації третього сектора, організації non-profit  або NGOs (від англ. nongovernmental organizations). На жаль жодна з цих назв не обіймає всієї повноти цього поняття, вказуючи тільки на деякі їх ознаки.  Видається, що тієї вади не має термін громадські організації. В дуже цікавий спосіб охарактеризував це поняття  П. Друкер стверджуючи, що  «вони роблять відмінне від того, чим займаються фірми і влада. Фірма постачає товари і послуги. Влада регулює життя громадян з допомогою законів. Завдання фірми вирішується в момент, коли клієнт купує виріб, платить за нього і задоволений. Влада реалізує свою політику на практиці. Неурядова організація не постачає на ринок товари і послуги і ніким не управляє.  Її «виріб» це не якийсь товар чи збірка законів. Продуктом організації є зміни, які відбуваються в людині під впливом її дії. Організації є агентами змін, що відбуваються в людях. Їх «продуктом»  є вилікуваний пацієнт, дитина, що вчиться, молодий чоловік і молода жінка, які мають повагу до самих себе. Той «виріб»  це зміна, що відбувається в людському існуванні».

Громадські організації відіграють істотну роль в демократичній системі. Вони необхідні для мобілізації громадян, які прагнуть відігравати активну роль у здійсненні загальної користі.

Автор: Владислав СТОПЕЦЬ

About The Author

Comments

Comments are closed.