Фройд і його погляди на державу і владу

Posted By on 16.09.2013

ФрейдАвто: Оксана КІРІЄНКО

Розглядаючи специфіку політичних поглядів Зигмунда Фройда варто пам’ятати, що психоаналіз (засновником якого його вважають )  виникає як специфічний психотерапевтичний метод, що уже в ході напрацювань психоаналітика в даній сфері перетворюється на цілісну загально-психологічну теорію. В подальшому відбувається широка експансія даної теорії на всі соціальні сфери і відповідне тлумачення явищ.

Особливістю підходу Фройда є універсалізація сфери несвідомого та  сексуального інстинкту, що є основою індивіда та головною спрямовуючою силою. Такий пан-сексуалізм викликав глибокий резонанс у науці і у соціумі загалом, адже психодинамічний підхід сприймали надто неоднозначно, проте дана концепція справила помітний вплив на розвиток науки у ХХ ст.

Для початку  варто зупинитися на основних положеннях психоаналізу. Подібний підхід характеризується розмежуванням психічної сфери людини на три основні області : область несвідомого — id, область свідомості людини — ego, і специфічна сфера «над-я» — super ego (що містить у собі усі моральні наративи та приписи які функціонують в суспільстві).

Фройд зосереджується найбільше саме на сфері несвідомого.  У трактуванні психолога несвідоме (id) є глибинним пластом структури особистості, що не може бути виявлений емпіричним шляхом. Сфера несвідомо є визначальною і містить неусвідомлені бажання, мотиви, пристрасті що поєднують людину із представниками тваринного світу, причому у сфері несвідомого усі імпульси поділяються на дві групи: ерос і танатос. Кожній групі таких неусвідомлений інстинктів відповідає певний енергетичний потяг відповідно для еросу це лібідо(сексуальний потяг), для танатосу — мортідо (агресія). Причому дані інстинкти прагнуть потрапити зі сфери несвідомого у сферу свідомого.

Фактично у власній владній теорії Фройд модулює два типи влади — влада несвідомого і влада над свідомого(кожен із яких претендує на домінацію) Зауважимо, що можливість хоч якогось впливу свідомості людини строго виключається психоаналітиком. Влада у його трактуванні виступає як своєрідна можливість нижнього (id) або верхнього (super ego) пластів структури особистості, та всіх складно організованих компонентів, що в них містяться впливати та корегувати поведінку індивіда.

Так як про сферу id було згадано вище, для цілісного розуміння необхідно зупинитися на super ego. Основою його є за Фройдом саме культура (також вживається і ширше поняття — цивілізація). Він означує культуру як суму  надбань та інститутів, що відрізняють життя людини від тварини, захищають її від природи та регулюють відносини між людьми. Однією із головних спрямовуючих  векторів культури є об’єднання людей у великі спільноти, тобто їх організація. Основною соціальною структурою є маса. Фройд досить поширено класифікує її, виокремлюючи природну та штучну (церква армія), вільно і жорстко організована, найбільш і найменш інтимні (натовп сім»Я), примітивні і високоорганізовані, стабільні і нестабільні.

Функціонування суспільства і культури обумовлено взаємодією та співвідношенням свідомих та несвідомих компонентів людської психіки, сублімованих і несублімованих  форм інстинктивних імпульсів. На цій основі виростають соціальні та культурні інститути, соціальні норми та санкції.

Фройд наголошує, що боротьба еросу і танатосу лежить в  основі соціального буття; динаміка соціального і культурного розвитку обумовлюється конфліктом даних інстинктів і цивілізації із її системою норм та заборон, що через посередництво сім’ї   перетворюються на стійку частину психіки людини — над Я (super ego) причому соціально і морально неприйнятні імпульси і бажання витісняються у сферу несвідомого.

Бачимо, що в основі соціальної концепції Фройда лежить боротьба  підсвідомих бажань та гальмуючих їх соціальних наративів.  В основі трактування соціальної сфери лежить розуміння еросу як  потужної інтегративної сили для цілісності соціуму, а танатосу як абсолютно протилежної асоціальної дії. Проте не можна бути надто однозначним у таких трактуваннях, адже сам Фройд підкреслює те, що іноді несублімований ерос стає справжньою загрозою цивілізації, тому вона так активно направляє власні сили на придушення сексуального інстинкту. І навпаки — взятий під контроль деструктивний інстинкт стає досить продуктивною спрямовуючою силою, що підживлює цивілізацію. Прикладом може бути спрямування людської агресії на природу, а не на людину внаслідок чого стає можливим науково-технічний прогрес. Чи ж випадково період промислово правління припадає на досить стабільний час саме у державних справах у Англії. Таким чином влада маючи змогу добре закріпитись та відносно внутрішньо інтегруватись починає наступ на інстинкти. І це не є політика окремих родів чи осіб — це, за Фройдом, є невід’ємна   властивість будь-якої організації (ієрархізованої чи ні), адже інстинкти по своїй природі є надто стихійним та безладним, а тому і не накладається на організацію будь якого рівня, що викликає глибинну суперечність та придушення людини.

Продовження: http://aqbux.com/fenomen-svobodi-i-ponyattya-vladi-u-kontseptsiyi-froyda.html

About The Author

Comments

Comments are closed.