Росії Крим потрібен для підтримки імперського міфу

Posted By on 12.03.2014

Доктор політичних наук, завідувач відділу етнополітики та внутрішньополітичної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень Максим Розумний:

Результат референдуму в Криму, дійсно, передбачуваний, і зараз там тільки думають над цифрами. Також питання про спостерігачів: спостерігачі ОБСЄ відмовилися їхати на референдум, тобто не буде ніякого контролю. Тому, очевидно, буде показана дуже велика цифра.

Інтрига на даний момент полягає в тому, чи буде Крим як суб'єкт приєднаний до Російської Федерації, або ж на якийсь час залишатиметься в проміжному стані умовно незалежної країни, невизнаної зразок Осетії, Абхазії чи Косово. Вибір має робити РФ в особі свого керівника Володимира Путіна.

Це суто тактичне питання. Зрозуміло, що Україна і Росія вибудовують різні форми взаємного стримування, протидії, шантажу. Якщо говорити про українській стороні, то мається на увазі і консолідований західний світ. У якомусь сенсі незалежний статус Криму зменшує ризики для Путіна найближчим часом. Він дозволяє уникнути прямої конфронтації з Заходом в гострій формі, в якій вона проявляється в останні дні. Я допускаю, що може бути такий нібито компромісний варіант — незалежний Крим, у якого є домовленості з Україною щодо поставок електроенергії, питної води тощо) і з Росією (щодо входження в рублеву зону тощо). Такий варіант не виключений, але він буде залежати від того, як будуть розвиватися події у відносинах між Москвою і Києвом.

На сьогоднішній день паралельно задіяні кілька сценаріїв тиску на Україну разом з кримським. Це і військову присутність в безпосередній близькості від східних кордонів, і сепаратистські рухи. Це і заява Віктора Януковича про те, що він вважає себе легітимним президентом. Це і порушені (напередодні — ред.) кількох справ в судах про невизнання виборів президента і про невизнання виконуючого обов'язки Турчинова. Словом, сьогодні ведеться масований тиск на українську владу, на підрив її легітимності.

При цьому присутній взаємний шантаж: якщо ви не визнаєте легітимність нової влади Криму і його новий статус, то ми продовжуємо не визнавати вас і підриваємо вашу легітимність. Тут і лежить поле для компромісу. Заява Турчинова може сигналізувати про те, що українська сторона готова до компромісу, тобто готова в перспективі поступово визнати легітимність нового статусу Криму і його влади в обмін на визнання власної легітимності та відновлення нормальних відносин між Україною і Росією.

На даний момент немає підстав очікувати, що апетити Росії після референдуму торкнуться й іншого частині території України. Прийняти відповідні рішення в обласних радах Сходу України зараз було б складно. Принаймні, таке враження складається, виходячи з інформаційних повідомлень.

Зрозуміло, навіщо Росії Крим. Є іміджевий момент — підтримка імперського міфу. А є і прагматичні речі — базування Чорноморського флоту, контроль над Керченською протокою і контроль над шельфом Чорного моря, багатих вуглеводнями. Тут все зрозуміло. Однак навіщо Росії дотаційні, густонаселені та депресивні регіони східної України, які вже відпрацювали свій основний економічний ресурс — зрозуміти складно. У цьому прагматичного розрахунку я не бачу. Тому думаю, що це лише елемент політичного тиску та шантаж дестабілізацією української влади, щоб вона була більш поступливою і в стратегічних питаннях, і в питанні Криму.

About The Author

Comments

Comments are closed.