Українська опозиція і влада готуються до нового протистояння

Posted By on 07.12.2013

Масштабні акції протесту в Києві, спровоковані відмовою уряду підписувати угоду про асоціацію з Європейським союзом, сходять на немає. У відсутність адекватних лідерів і чіткого плану дій одна з найбільших демонстрацій в історії незалежної України ризикує завершитися «закручуванням гайок». Чи вдасться опозиції утримати протестні настрої, стане відомо найближчої неділі — на 8 грудня на Майдані Незалежності заплановано чергове народне віче.

Поки ж в наметовому містечку на центральній площі Києва спостерігається тимчасове затишшя — його жителі за минулий тиждень звели барикади, організували охорону, польову кухню і медпункт. Температура ночами опускається нижче нуля, що дещо ускладнює становище мітингувальників. Штаби і пункти обігріву розташовані в Будинку профспілок та київської мерії, які були захоплені 1 грудня. Суд зобов'язав активістів звільнити їх протягом п'яти днів, однак ті, по всій видимості, робити цього не збираються.

За даними міліції, вдень 6 грудня на Майдані залишалися близько 1300 осіб. Ще близько п'яти тисяч громадян знаходилися біля будівлі Верховної Ради. Невеликі групи активістів розійшлися по довколишніх кварталів: по 200 чоловік мітингували біля будівлі адміністрації президента та будинку уряду, ще понад 400 громадян пікетували будівлю Генпрокуратури, де був організований лежачий протест. Прихильники партії «Демократичний альянс» розташувалися біля входу в будівлю на туристичних килимках. «Переступили через закон — переступайте через українських громадян», — кричали працівникам відомства активісти, вимагаючи відпустити затриманих при спробі штурму адміністрації президента 1 грудня.

Відео про розгін Євромайдану дивіться тут.

Йдеться про дев'ять чоловіків, яких бійці «Беркута» схопили, попередньо побивши, на Банковій. Всім їм закидають статтю 294 КК України «Організація масових заворушень», яка передбачає до восьми років в'язниці. Шестеро затриманих, за даними ЗМІ, потрапили у лікарню — у одного з них діагностували черепно-мозкову травму, інший перестав бачити на одне око, у решти — численні забої та переломи. Незважаючи на це Шевченківський районний суд Києва заарештував їх всіх на 60 днів. Такий же термін отримав депутат районної ради від партії «Свобода» Олександр Солоненко, якого доставили в міліцію після заворушень на Бессарабській площі (маніфестанти намагалися знести встановлений там пам'ятник Леніну).

6 грудня список затриманих поповнив учасник «Дорожнього контролю», головний борець з київськими даішниками, Андрій Дзіндзя. Зараз він знаходиться у Подільському ізоляторі. Активісту закидають крадіжку трактора у комунальників, на якому маніфестанти спробували прорвати ряди міліції на Банковій. Поява техніки біля будівлі адміністрації Януковича багато хто вважає провокацією влади, нібито шукали привід для силового розгону акції. Стверджувалося, що керував трактором чи не заступник командира «Беркута» Сергій Кусюк, він спростував цю інформацію.

Незрозумілою поки залишається доля лідера організації «Братство» Дмитра Корчинського, чиї соратники імовірно брали участь у заворушеннях на Банковій. Напередодні стало відомо, що його оголосили в розшук.

Всього по останнім подіям в Києві було розпочато понад 60 кримінальних проваджень, і лише одна з них — щодо бійців «Беркута», яких підозрюють у перевищенні повноважень при розгоні мирного мітингу 30 листопада. Це свідчить про серйозний намір влади розібратися з учасниками протестних акцій.

Спостерігачі побоюються, що на Україні повториться історія з гучним «болотним справою», яку було порушено після зіткнень демонстрантів і поліцейських на Болотній площі в Москві у травні 2012 року. 12 його фігурантів зараз судять, двоє засуджені на реальні терміни, один відправлений на примусове лікування.

 

 

Опозиціонер збирає дрова для обігріву на Хрещатику
Опозиціонер збирає дрова для обігріву на Хрещатику

Лідери київських протестів (голова фракції «Батьківщини» Арсеній Яценюк, керівник Удару Віталій Кличко і «свободівець» Олег Тягнибок) в цій ситуації, схоже, розгубилися. Вони запропонували затриманим юридичну допомогу, проте активних дій для їх звільнення не роблять. Вельми показовий і той факт, що до Генпрокуратурі 6 грудня прийшли лише кілька сотень людей, в той час як велика частина активістів була зосереджена біля будівлі Верховної Ради. Там якраз нічого особливого не відбувалося — депутати-опозиціонери вдалися до свого коханого, але марного маневру блокування трибуни. Вони мають намір займатися цим протягом 30 днів, щоб дати підстави президенту розпустити парламент.

Експерти впевнені, що Янукович, який продемонстрував значно більше самовладання, ніж Леонід Кучма під час «помаранчевої революції», навряд чи піде на такий крок. Український лідер не тільки не виявив бажання вести переговори з мітингувальниками, але і відправився 3 грудня, в розпал акцій протесту, з візитом у Китай, чітко вказавши на ступінь загрози для нього з боку лідерів опозиції.

Одночасно з від'їздом президента його опоненти поставили у Верховній Раді питання про відставку уряду, але голосування провалилося. Сенс цього маневру — домагатися вотуму недовіри кабміну в парламенті, де у опозиції немає більшості, — досі залишається предметом суперечок. В Ударі натякали на якісь провалилися домовленості з комуністами і членами правлячої Партії регіонів, де нібито з'явилася група «розкольників». Комуністи, які вотум недовіри не підтримали, звинувачували у всьому опозицію — ті, мовляв, вимагали відправити уряд у відставку за «зрив підписання угоди про євроассоціацію» (це формулювання містилося в законопроекті), в той час як в КПУ, навпаки, були раді цьому факту.

Деякі спостерігачі також припустили, що звільнення Азарова було невигідно самим опозиціонерам, так як могла «випустити пар» учасників Євромайдану і в підсумку згорнути його. В такому випадку залишається відкритим питання про те, яким чином Яценюк, Кличко і Тягнибок мають наміру далі підтримувати і контролювати протест, який навряд чи можна вважати їх заслугою (по суті, масштабна демонстрація 1 грудня з подальшою спробою штурму адміністрації Януковича була спровокована розгромом молодіжного табору на Майдані).

За минулий тиждень лідери опозиції змогли лише сформулювати приблизний план дій, за яким учасники «Евромайдана» будуть вимагати відставки уряду і дострокових виборів президента. Самий великий пункт плану — «Міжнародні заходи» — полягає в тому, щоб звернутися в ООН, ОБСЄ та інші організації з приводу грубого порушення владою України своїх міжнародних зобов'язань». Крім того, в Ударі склали список «ворогів «Евромайдана»», а Яценюк закликав присутніх на площі провести акцію протесту біля резиденції Віктора Януковича в Межигір'ї, яка знаходиться на відстані приблизно 23 кілометрів від центру Києва. Раніше лідер «Батьківщини» хотів пікетувати адміністрацію президента, коли той полетів до Китаю.

Переговори з владою поки також не почалися, і невідомо, чи почнуться найближчим часом. Опозиція відмовилася вести їх до тих пір, поки не будуть відправлені у відставку і заарештовані винні у розгоні мирних демонстрантів 30 листопада. Одним з винуватців був названий глава МВС Віталій Захарченко, і він вже заявив, що у відставку не збирається. Прем'єр Азаров, у свою чергу, зажадав, щоб до початку переговорів мітингувальники звільнили захоплені адміністративні будівлі.

Певні надії в опозиції покладають на чергове народне віче, яке анонсовано на Майдані 8 грудня. У «Батьківщині» вже заявили, що очікують на ньому більше учасників, ніж тиждень тому (тоді в центрі Києва, за різними оцінками, мітингували від 250 до 500 тисяч осіб). Але чи вдасться втілити ці плани в життя, поки неясно. Якщо влада, навчена гірким досвідом, виконають свою обіцянку і не чіпатимуть мітингувальників, у тих цілком може пропасти революційний запал. Втім, не виключені провокації: і опозиціонери, і представники влади попереджали в останні дні, що на Майдан можуть бути підкинуті трупи, можливі навіть вбивства когось з активістів.

Текст російською читайте тут.

About The Author

Comments

Comments are closed.